Umoravelix
ОкоСвітлоЗвичкиРедакціяКонтактиПобачити більше

Відблиски і засліплення: чому фари вночі стали нестерпними

Світло всередині ока розсіюється сильніше, ніж раніше, і це помітно саме вночі.

Текст: Марія Левчук Перевірив Ігор Стеценко 28 серпня 2026
Відблиски і засліплення: чому фари вночі стали нестерпними
Одне й те саме джерело світла з роками дає ширший і яскравіший ореол.

Скарга на нічне водіння звучить майже однаково в усіх: зустрічні фари стали різкішими, після них кілька секунд не видно дороги, а навколо ліхтарів з'явилися ореоли. Гострота зору при цьому часто залишається нормальною. Справа не в ній.

Світло, що не доходить за призначенням

Ідеальна оптика зібрала б усе світло від точкового джерела в точку. Реальне око так не вміє: частина променів розсіюється на дрібних неоднорідностях рогівки, кришталика та склистого тіла й лягає на сітківку як рівномірна засвітка. Це явище називають внутрішньоочним розсіюванням світла.

Наслідок простий: поверх потрібного зображення лягає тонка світла вуаль. Вона не заважає побачити яскраве, але з'їдає саме слабкі перепади яскравості — тобто контраст. Тому дорога поруч із фарами здається не темною, а сірою й порожньою.

Засліплення — це не надлишок світла в очах. Це світло, яке опинилося не там, де мало бути.

Чому з віком більше

Кількість розсіяного світла зростає з роками в усіх, і зростає помітно — щільніший кришталик розсіює сильніше за молодий. Додають і зміни рогівки, а після деяких втручань на оці ефект може зрости окремо. Саме тому фари, які двадцять років тому не викликали жодних емоцій, тепер змушують мружитися.

Коли помітно найбільшеЩо відбувається
Зустрічні фари вночіяскраве джерело в темному полі
Низьке сонце в дорозізасвітка на всю ширину поля зору
Мокрий асфальтвідбите світло додається до прямого
Вихід із тунелюрізкий перепад яскравості
Ліхтар у туманірозсіювання ще й у самому повітрі

Це можна виміряти

Розсіювання світла в оці — величина, яку вимірюють приладами, а не оцінюють на слово. Методика проста за ідеєю: пацієнту показують яскраве джерело збоку від центру поля зору й перевіряють, наскільки воно заважає розрізнити слабкий сигнал у центрі. Результат виражається числом, і це число закономірно зростає з віком.

Користь від вимірювання практична: воно пояснює розрив між «за таблицею все добре» і «вночі за кермом некомфортно». Для людини, яка сумнівається, чи не вигадує вона собі проблему, це буває важливіше за будь-які поради.

Що справді допомагає

  • Чисте лобове скло — зсередини теж. Плівка й подряпини розсіюють світло не гірше за око.
  • Чисті окуляри без подряпин; просвітлювальне покриття помітно зменшує ореоли.
  • Дивитися на правий край смуги, коли наближаються фари, а не в них.
  • Нижча яскравість приладової панелі — менше засвітки в салоні.
  • Поляризаційні окуляри вдень — проти відблисків від асфальту й води. Уночі їх не носять.
Чого робити не варто. «Нічні» окуляри з жовтими лінзами зменшують кількість світла, але не прибирають розсіювання — а вночі зменшувати освітленість якраз шкідливо. Якщо нічна їзда стала відчутно важчою за останній рік, правильний крок — перевірка, зокрема прозорості оптичних середовищ ока, а не фільтр на очі.

Джерела

  • van den Berg T.J.T.P. et al. Straylight effects with aging and lens extraction. American Journal of Ophthalmology, 2007.
  • IJspeert J.K., de Waard P.W., van den Berg T.J.T.P., de Jong P.T.V.M. The intraocular straylight function in 129 healthy volunteers. Vision Research, 1990.
  • Vos J.J. Disability glare — a state of the art report. CIE Journal, 1984.
  • Owsley C. et al. Visual processing impairment and risk of motor vehicle crash among older adults. JAMA, 1998.

Далі